Айтівець збудував під Франківськом автономний будинок з бетонним укриттям
Рік тому айтівцю Андрію Поданенку з дружиною та дітьми довелося покинути власний будинок біля Вишгорода, що на Київщині, – недалеко велися активні бойові дії з перших днів російського вторгнення. Нині Андрій завершує будівництво нового дому під Франківськом — з автономним водопостачанням, диверсифікованими джерелами електроенергії та бомбосховищем, яке містить запаси харчів, води, має каналізацію і навіть опалення.
Про унікальний проєкт Андрій уже розповідав у блозі на DOU. А тепер поділився подробицями будівництва.
Андрій Поданенко — IT Architect і CEO компанії ІTCare. Андрій займався веброзробкою, хостингом сайтів клієнтів і коучингом. З 2002 року розвивав кар’єру як Drupal-розробник і став ментором української спільноти Drupal. Нині основна діяльність Андрія — розробка вебпродуктів для великих компаній і DevOps-підтримка — від інтеграції та розгортання коду до оптимізації бізнес-процесів.
Війна застала Андрія, його дружину Юлію і трьох їхніх дітей у маленькому котеджному містечку під Києвом — «Міжріччі». Поданенко говорить, що від ворога їх вберегли болота й річки з двох боків — жодна важка техніка росіян не могла там проїхати.
«Але ми й самі потрапили в пастку, — згадує Андрій. — ЗСУ підірвали міст, який сполучав нас із Києвом, тож виїхали лише 7 березня — довелося об’їжджати».
Залишатися варіанта не було — коли на вулиці падають уламки ракет, а українська техніка що п’ятнадцять хвилин б’є по ворогу, перебувати там з малими дітьми неможливо, додає айтівець.
Сьогодні сім’я живе в будинку друзів на Волині та будує неподалік Івано-Франківська автономний дім з відокремленим бомбосховищем. Будинок матиме незалежне електро- і водопостачання, безперебійний інтернет і власну систему аквапоніки для вирощування овочів та розведення риби.
Андрій розповідає, що ідея автономності спала на думку давно. Під Києвом отримав перший досвід: встановив сонячні панелі й невеликий вітряк. Дім оснастив власною системою резервування електроенергії, поряд — дві свердловини на воду. Цей досвід Андрій переніс на новий проєкт, значно його удосконаливши.
Зробити будинок автономним обійдеться у близько $40 000
«У серпні минулого року я придбав невеличку ділянку під Івано-Франківськом і почав зводити будинок. На сьогодні основні роботи завершені, готуємося до внутрішніх робіт. За два-три місяці переїдемо в новий дім», — розповідає він.
Вибирали ділянку з огляду на те, чи є кілька під’їзних шляхів до території. Ближче до Івано-Франківська, але не в самому місті й подалі від критичної інфраструктури — це ще один критерій безпеки, який називає айтівець. Водночас від будинку зручно дістатися до школи та дитсадка, супермаркету, державних інституцій. Тут є асфальтовані дороги, централізоване водопостачання та водовідведення.
Але автономний дім матиме воду зі свердловини, енергію від сонячних панелей і генератори. Для забезпечення тепла встановлять електричний і дизельний котли, інвертори й теплові насоси, камін на твердому паливі та великий теплоакумулятор на 700 літрів води.
Найдешевша електроенергія — сонячна. Щоб закрити побутові потреби (роботу електроприладів, гаджетів, водяних насосів і мати світло), потрібно $4–5 тис. інвестицій, додає чоловік. Це панелі на 5 кВт, акумулятори на 5–10 кВт та інвертор потужністю 5 кВт. Але такої системи не вистачить на те, щоб перезимувати, — вона не розрахована на обігрів приміщення. Для гарантії потрібен генератор (бажано дизельний), адже у похмурі дні сонячна станція продукуватиме менше енергії.
Будинок — двоповерховий і розташований подалі від дерев, які даватимуть тінь. Дім будують із СІП-панелей, бо це економно та швидко — за 12 днів бригада звела «коробку», а ще за три дні її накрили крівлею. На ньому буде встановлено три фасади панелей потужністю близько 30 кВт, щоб можна було опалювати житло.
«Панелі на фасаді генеруватимуть у ранкові та вечірні години більше електроенергії. Можливо, на даху встановимо додаткові панелі», — пояснює Андрій.
Завдяки дров’яному котлу і дизельній пічці в будинку буде резервне опалення.
Щоб зробити будинок автономним, треба вкласти в це від $20 до $40 тисяч. Найдорожча частина — акумулятори на 20–50 кВт. «Це велике капіталовкладення. Наприклад, акумулятори на 8,6 кВт разом із системою BMS коштували $2200. Але цінники дуже різні, це обладнання зараз в дефіциті. Другими за вартістю йдуть сонячні панелі — приблизно $460 за 1 кВт», — уточнює розробник.
Бомбосховище неглибоке, щоби відкопатися
Важлива частина всього проєкту — бомбосховище. Укриття буде автономним, воно розташоване поруч із будинком. Матиме два виходи й потужну систему вентиляції.
«Ми залили міцний фундамент і стіни у вигляді монолітної бетонної конструкції. Залишили вхід і додатковий люк на випадок, якщо основний засипле піском під час вибуху. Сховище неглибоке (висота стін — 2,2 метра), тож за потреби зможемо відкопатися», — розповідає Андрій.
Бомбосховище площею 36 кв. метрів схоже на підземну однокімнатну квартиру, яка вмістить 2–3 дорослих і трьох дітей. Процес зведення та облаштування чоловік описує у влозі на Patreon.
«У мирний час будемо використовувати бомбосховище як офіс або будинок для гостей, які не мають клаустрофобії», — усміхається власник IT-компанії.
1/6 площі бомбосховища займає льох із запасами їжі — умовно розміром з 5–6 холодильників. Там сімʼя зберігатиме консерви та продукти, які не псуються тривалий час. А ще триматиме запас води у розрахунку на 3–10 днів перебування під землею.
«Одна річ будувати укриття під будинком, інша — окремо. Це простіше, дешевше й безпечніше, якщо раптом будинок „складеться“. З цього розрахунку ми формували кошторис на систему електро- та водопостачання, а також опалення», — каже Андрій.
До того ж у сховищі стоятиме дизельний котел, який з невеликою кількістю пального тривалий час даватиме тепло.
«Для мене бомбосховище — це додатковий час на ухвалення рішень. Ми зможемо пересидіти найкритичніший момент і покинути це місце, щойно буде можливо», — зауважує Андрій.
